Категорії
Новини Новини

Хіджаб: одяг та стиль життя.

Хіджаб – один із важливих аспектів життя мусульманської жінки. Зазвичай не береться до уваги той факт, що хіджаб означає набагато більше, ніж просто одяг. Ми говоритимемо про «зовнішній» хіджаб (одяг), але існує ще «внутрішній» хіджаб (поведінка, манера триматися…)

Щоб одяг міг вважатися ісламським, необхідно виконати такі умови:

1. Одяг повинен повністю закривати голову та тіло, крім обличчя та кистей рук. Це означає, що шия, передпліччя, вуха та вдягнені в них сережки мають бути закриті. Представники деяких шкіл ісламської юриспруденції стверджують, що ступні ніг можна і не закривати, але всі дотримуються загального погляду щодо того, що ноги мають бути приховані.
2. Сам по собі одяг не повинен бути окрасою — для того, щоб не привертати увагу чоловіків до жіночої краси. В цілому це означає, що слід уникати яскравих блискучих кольорів, блискучих прикрас, а також тканин, в які вплетені блискучі нитки. (Можна носити все це вдома, а зазначені критерії відносяться лише до того одягу, який жінка надягає, виходячи з дому, або перебуває у присутності чоловіка, який не належить до категорії родичів Махрем — близьких родичів, з якими їй заборонено одружуватися).
3. Одяг повинен бути досить щільним, щоб приховати колір шкіри: прозорі тканини, що просвічуються, у цьому випадку неприйнятні.
4. Одяг повинен бути достатньо вільним, щоб приховати обриси тіла: неприйнятний одяг, що облягає, обтягує тіло, підкреслює його форми.
5. Одяг не повинен мати запаху парфумерії.
6. Одяг не повинен бути схожим на чоловічий одяг. Такі предмети гардеробу, як штани, мають бути жіночого стилю, крою та ін.
7. Небажано, щоб одяг виділяв вас з натовпу, – він не повинен бути настільки світлих і яскравих тонів або яскравого крою, які обов’язково привернуть до вас увагу. З цієї ж причини деякі мусульмани рекомендують мусульманським жінкам Великобританії уникати надто «екзотичних» видів мусульманського одягу, таких як Арабська абайяс або Іранський чадор (види верхнього одягу). Краще вибрати собі «пристосовані» до мусульманського стилю варіанти західного одягу, наприклад, костюм, що складається з довгого прямого жакета і довгої спідниці прямого крою. Вибір одягу великою мірою залежить від особливості кожної жінки, її свідомості, але автор рекомендує при виборі хіджабу враховувати такі чинники, як клімат країни, рід занять і місце роботи. Адже те, що підходить жінці в країнах Арабського Сходу, яка веде домашнє господарство або працюючому будинку, де вона оточена численними домочадцями, не підійде господині будинку в дощовому Манчестері, яка, крім сім’ї, має ще й роботу поза домом!
8. Одяг мусульманських жінок не повинен точнісінько скидатися на одяг немусульманок. Одна з функцій хіджабу полягає в тому, щоб показати, що жінка, що її носить, – це мусульманка, що гордиться (у кращому сенсі цього слова) своєю вірою. Зокрема, не слід носити одяг, що імітує релігійний одяг інших народів. Яскравим прикладом таких абсолютно неприйнятних для ісламу тенденцій є мода на носіння суконь в індійському стилі, що набула поширення серед деяких мусульманських жінок Азії.
9. Це не повинен бути одяг, що свідчить про славу і марнославство її володарки, тобто бути «кричучою», покритою дорогоцінним камінням, з вплетеними золотими або срібними нитками та ін.

Мечеть в Євпаторії Жінки, що жили за часів Пророка, виходячи з дому, зазвичай одягали джилбаб (плащ, верхній одяг) та хімар (головну накидку). Згодом у різних частинах мусульманського світу виникли і поширилися різні види верхнього жіночого одягу, такі як абайяс в арабських країнах, чадор в Ірані, бурка в Пакистані та ін. Не всі вони підійдуть для кліматичних умов Великобританії, але в цій країні теж можна носити подібний одяг. Для цього можна вибрати собі довгий плащ або пальто відповідного стилю, крою, кольору, а в багатьох місцях країни можна купити або пошити також одяг, який називається «джилбаб» — вільний, що нагадує плащ, добре знайомий усім мусульманам.

Дупатта

Потрібно сказати, що дупатта (головна накидка з плівки, що часто продається разом з шалвар-хаміз) як хіджаб непридатна; надягання практично прозорої дупатти поверх голови, коли довге волосся виглядає з-під неї, не вирішує проблеми. Дупатту слід один або два рази скласти, поки вона не перестане бути прозорою, а потім надіти так, щоб все волосся було прикрите. Коли це зробити неможливо – краще взагалі використовувати для цього іншу хустку або накидку. Ну а якщо ви належите до модниць, вам цікаво буде дізнатися, що в даний час дуже популярні шарфи в арабському стилі – автору книги часто доводилося бачити, як жінки носять їх разом з шалвар-хаміз.

Серед учених мають місце суперечки у тому, якою мірою жінка має закривати своє тіло. Деякі з них (переважно представники шкіл Шафіїтів та Ханбалітів) вважають, що необхідно також закривати обличчя та кисті рук. На думку Мазхаба Малики, все тіло, крім обличчя та кистей рук, є Аурат (таким, що має бути приховане). Представники школи Ханафітов дотримуються такої самої точки зору. Причому вчені цієї школи пізнішого періоду дозволили не прикривати ступні ніг. Проте інші вчені не погодилися з ними та визнали цю думку необґрунтованою, оскільки вона не підтверджується жодними джерелами.

Звідси ми можемо зробити висновок, що покриття тіла одягом повністю, крім кистей рук та обличчя, є мінімумом завдань, які вирішує для жінок хіджаб. Цілком очевидно, що все волосся, шия і руки (крім кистей) повинні бути прикриті.

Деякі люди, як мусульмани, і немусульмани, можуть подумати, що носіння хіджабу заважає жінці виконувати роботу. Це не так, і тут доречно згадати аргументи, висунуті проти школярок Манчестера, які побажали носити хіджаб. Один з них полягав у тому, що хустки нібито створять загрозу загоряння під час роботи в хімічній лабораторії, тоді як хустку легко можна заправити в горловину блузки або светри — ось і вся проблема!

Дехто дивується: а чи можна взагалі бути юристом, лікарем, адміністратором, журналістом чи кимось ще, коли на тобі — «довгий одяг, що розвівається»? Зрозуміло, сукня, що нагадує квітковий намет, у діловій частині міста виглядатиме недоречно. Однак, надягаючи хіджаб, можна виглядати і діловою жінкою, і професіоналом у своїй роботі. Якщо у вас є голка і нитка, ви можете пристосувати більшість моделей одягу. А можна знайти кравця, який пристосує та подовжить для вас ту чи іншу модель. Якщо так зробити не вдається, пойдіть по магазинах і уважно придивіться. Ви обов’язково знайдете відповідний одяг. Іноді можна просто купити плаття на кілька розмірів більше – воно буде на вас вільно і досить довго, і таким чином буде придатним як хіджаб. Якщо ви невеликого зросту, а в моді – довгі сукні та спідниці, то ваше завдання вирішено. Жінки середнього зросту, які купили одяг, призначений для високих, також опиняться у довгих спідницях та сукнях! Вищі жінки можуть зайти до спеціалізованих магазинів (для високих). Магазини, де продаються одиничні моделі, теж можуть пропонувати довгий одяг. Хоча, звичайно, у деяких із таких «спеціалізованих» магазинів ціни бувають надто високі.

Таким чином, доклавши незначних зусиль, ви можете виглядати досить діловою, щоб вільно братися за будь-яку роботу і при цьому не приносити в жертву свої ісламські принципи!

Насправді носіння хіджабу не є якоюсь особливою проблемою. Практичні методи придбання необхідного одягу вже були наведені вище. Нині жінок, які носять хіджаб, можна зустріти на вулицях, магазинах та офісах фірм, на телебаченні та в інших засобах масової інформації. Це вже не так «дивно», як було, скажімо, десять років тому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Останні записи

This site is registered on wpml.org as a development site.